«Гільдія інженерів технічного нагляду
за будівництвом об’єктів архітектури»

(044) 295 66 45

Задати запитання

Дискусійний клуб. Ремонт українських доріг: куди йдуть гроші та чи можливий контроль якості

11.05.2018

В цьому році на дорожню галузь планують витратити рекордний рівень фінансування за роки незалежності – 50 млрд грн, тоді як у 2017 році на дорожні роботи по всій мережі доріг було витрачено 20 млрд грн повідомляють Факти.

10,7 млрд грн передбачено у бюджеті 2018-го на розвиток і утримання доріг державного значення. І це без урахування вартості капітальних ремонтів і проектів за кошти кредитів. На місцеві дороги цього року теж з Дорожнього фонду надається субвенція 11,5 млрд грн – і це без урахування коштів місцевих бюджетів. В цілому Програмою розвитку доріг державного значення на 2018-2022 роки заплановано більше 300 млрд грн.

У нас, громадян, є побажання, щоб кошти з державного бюджету витрачалися за цільовим призначенням і щоб від роботи державних службовців і замовників дорожніх робіт був якісний результат. Спробуймо розібратися у тому, як побудувати ідеальний процес контролю і що заважає цьому сьогодні.

Офіційна версія дорожників полягає в тому, що сьогодні в країні діє чотири рівня контролю за ремонтами українських доріг:

  • Дорожні служби. Вони є балансоутримувачами доріг державного значення в областях, а з цього року це – 49 тис. км доріг. Ці служби замовляють ремонтні роботи підряднику, якого визначає тендер, і, відповідно, оплачують результати дорожнього контролю.

По суті штатний інженер замовника робіт зацікавлений показати високу статистику виконання дорожніх робіт і освоєння бюджетних коштів, тому і якість контролю усіх робіт в області сумнівна. А сторонні організації зазвичай не наймаються для контролю якості через економію коштів.

  • Укравтодор – є органом, що управляє вказаними вище службами, а отже, також відповідає за 49 тис. км доріг. В цілому він теж зацікавлений показати прогрес у кількості відремонтованих доріг.

Що ж відбувається насправді – добре ілюструє картина минулого року, коли, до передачі місцевих доріг в сферу управління місцевих адміністрацій Укравтодор відповідав за 179 тис. км. Погляньмо на статистику: за 2017 рік ямковим ремонтом було охоплено лише 8,3 тис. кв.м., роботами з будівництва – 0,5 км, капітально відремонтовано 11,8 км автодоріг державного значення та 10,2 км автодоріг місцевого значення, а також здійснено поточний середній ремонт на 589,0 км автомобільних доріг державного значення та 156,1 км автомобільних доріг місцевого значення. І навіть якщо поглянути на стан українських доріг, то видно неозброєним оком недостатність об’ємів ремонту.

  • Незалежні контролери за кошти міжнародних фінансових організацій. Вони фінансують роботи на ділянках доріг міжнародного значення та важливих розв’язках. Але загалом вони контролюють лише до 300 км по всій Україні з 430 тис. км доріг і вулиць.

Проте в Україні інженерам-консультантам, які здійснюють нагляд за принципами міжнародної Федерації інженерів, платить також Укравтодор з кредитних коштів. І оскільки оплата інженеру здійснюється після оплати підряднику, то вони часто солідарні з позицією підрядника на об’єкті. Зауважу і те, що для цих проектів дозволено застосовувати норми міжнародних договорів і законодавство інших країн, але це призводить до змін проектних рішень під час робіт і не узгоджується із законодавством України.

  • Громадськість. Загалом кожна людина може контролювати стан доріг, але всі ми розуміємо, що без спеціального обладнання та фахових висновків прості спостереження не мають обгрунтування.

В цілому в державі є 430 тис. км доріг, включаючи вулиці міст, і 129 тис. км доріг місцевого значення.

Якщо скласти усе, що охоплено вказаним вище контролем Укравтодору, то вийде, що основна частина доріг – близько 400 тис. км взагалі не охоплена фаховим контролем, особливо з ямкового ремонту й утримання.

Законом визначено, що організувати перевірку обсягів та якості будівельних робіт повинен замовник робіт. Історично склалося ще з радянських часів, що замовник здійснює такий нагляд власними силами – штатним інженером.

Але фаховий контроль якості дорожніх робіт має здійснюватись саме незалежним від замовника робіт органом вже зараз. Тим паче – до зими необхідно законно витратити всі передбачені на ремонти кошти і перевірити якість виконаних робіт, бо потім роботи стануть неможливі через сезонні умови.

Є й інші органи, які також мають право контролювати стан доріг. За законом Національна поліція здійснює контроль за безпекою дорожнього руху – а це життя, здоров’я та збереження майна громадян.

Також під час капітального ремонту контролювати законність робіт повинні органи Держархбудконтролю.

Проте звернення громадян або інженерів з технічного нагляду до них не є ефективними або не практикуються. В першу чергу – через відсутність у штаті як Держархбудконтролю, так і Нацполіції спеціалістів-дорожників, які здатні фахово розпізнати проблему й упередити незаконні дії підрядника.

Аналогічна ситуація виникає з Рахунковою палатою та Держаудитслужбою – перевірки цільового використання бюджетних коштів відбуваються вже після їх витрачання, тому є не досить ефективними.

Процес розслідування порушень якості робіт і закону підрядниками, притягнення до відповідальності винних у судовому порядку – є дуже тривалими і складними. Щоб фахово оцінити дорожню обстановку, необхідні лабораторія і кваліфікований персонал. Кадри вирішують все – контроль якості дорожніх робіт має бути чітко регламентованим і фаховим. Тому, які б рекорди не бив цьогорічний обсяг фінансування дорожньої галузі, він вимагає від держави нагальних заходів контролю за їх витрачанням, у тому числі кадрових і функціональних посилень відповідних контролюючих органів.

Звісно, якщо верхнього шару дорожнього одягу взагалі не укладено, або є тріщини чи ямки на щойно відремонтованих дорогах – то це очевидна проблема, яка і спонукає нас сьогодні привертати увагу держави до контролю робіт. Але жоден активіст з лінійкою чи іншими підручними засобами й знаннями у сфері дорожнього господарства на рівні публікацій у соціальних мережах не зможе у повній мірі оцінити дотримання усіх технологій і методики виконання дорожніх робіт.

Який вихід з цієї ситуації

Експерти урядово-громадської ініціативи “Разом проти корупції”, партнери – CoST Ukraine, Міждержавна Гільдія Інженерів Консультантів, науковці дорожніх науково-дослідних інститутів вважають, що вже сьогодні є можливість оперативно розпочати низку змін в організації контролю дорожніх робіт. Згідно з чинним законодавством необхідно затвердити Єдині вимоги проектування, будівництва, ремонту, утримання доріг.

Вирішувати проблеми контролю дорожніх робіт потрібно комплексно і на усіх рівнях державного управління, а саме затвердити:

  • форму примірного договору з надання інженерних послуг з істотними умовами для захисту інтересів держави (замовити такі послуги може як власник доріг, так і контролюючий орган, а виконавця визначить за суворими вимогами до кваліфікації та обладнання публічний конкурс).
  • перелік осіб, діяльність яких може завдати шкоди третім особам та професійна відповідальність яких підлягає обов’язковому страхуванню (головний інженер, виконроб, інженер з технічного нагляду, проектант тощо).
  • необхідність усунення осіб, пов’язаних із замовником та підрядником від контролю дорожніх робіт (адміністративна, корпоративна чи фінансова залежність, як це визначено податковим законодавством).
  • необхідність залучення винятково кваліфікованих фахівців/лабораторії з достатньою матеріально-технічною базою.
  • необхідність публічних закупівель послуг з контролю якості, незалежно від очікуваної вартості таких послуг.
  • поширення технічного нагляду на всі види дорожніх робіт (а не лише для капітального будівництва і ремонту) та здійснення контролю під час їх виконання для упередження витрат коштів на неякісні роботи/матеріали.

Переможця у тендерах на такі послуги буде визначати процес закупівель і жодна федерація чи спілка не повинна мати тут ексклюзиву.


Інформація використана з сайта МГІК.

Назад в раздел