Частина 5. Використання і неналежне застосування форм FIDIC в Польщі

Частина 5. Використання і неналежне застосування форм FIDIC в Польщі

9. ПРЕТЕНЗІЇ

У 2004 році роботодавці почали відмовлятися від ідеї звернення до Ради або в арбітражні суди щодо врегулювання суперечок. Насправді в більшості транспортних проектів у суперечці тепер посилаються лише на рішення інженера, який піддається тиску замовника, а потім безпосередньо державного суду. Це повинно було зменшити кількість претензій. Результат виявився протилежним; все більше і більше справ не вирішуються на місці, а залишаються для подальших судових розглядів. Реакція підрядників полягає в зміцненні їх політики щодо пред’явлення претензій, аби отримати кращу позицію в суді.

Це показовий приклад невдалої спроби вирішення звичайних проблем за допомогою здорового глузду. Незважаючи на негативний сенс слова «претензія», з’являється все більше і більше претензій, а суди заповнені справами, які за інших обставин могли б бути вирішені на місці.

У цілому порядок пред’явлення претензій за польськими інвестиційними проектами будівництва великих доріг і автомагістралей є тривалим і неефективним. Дуже мало часу відводиться на повідомлення і кількісну оцінку претензій (менше, ніж у вихідній формі FIDIC, наприклад, 14 днів замість 28 днів на повідомлення відповідно до пункту 20.1). Претензії розглядаються і «розбираються» протягом тривалого часу. Більшість претензій класифікуються як попередні і, як наслідок, підрядник не отримує ніякої компенсації за понесені витрати до розгляду остаточної претензії. Прозорість в обґрунтуванні рішень інженера із замовником за претензіями відсутня.

Крім того, непоодинокими є випадки, що замовник неодноразово збільшує час для завершення робіт за допомогою коротких періодів, навіть незважаючи на те, що претензії підтверджують більш тривалі додаткові періоди і обидві сторони знають, що є неможливим завершити проект протягом додаткового часу. В результаті, підрядники іноді працюють на будівельних майданчиках протягом декількох місяців без продовження терміну. Такий підхід як «відкритий термін виконання робіт» не сприймається в Польщі так само, як і в країнах загального права, і для учасників будівельних проектів є звичайною справою вважати проект як «офіційно» продовжений тільки тоді, коли до контракту додається підписаний додаток. Ситуація, в якій опиняється підрядник, стає невизначеною. Крім того, стає надзвичайно важко скласти обгрунтовану і ефективну програму, яка буде відповідати умовам контракту. У той же час, підрядник, як і раніше має презюмірувати виконання банківських та страхових гарантій. Ці вимоги, по суті, майже неможливо задовольнити, так як банки та страхові компанії часто не бажають надавати такі гарантії на основі додатка. Це є аномальним «порочним колом», в якому підрядник заходить в глухий кут.

Відсутність ефективного порядку пред’явлення претензії можна проілюструвати на такому прикладі. У проекті який був розроблений без дослідження грунту, були виявлені розбіжності з реальними умовами. Навіть якщо такі розбіжності є результатом помилок, допущених при проектуванні або через зміни у навколишньому середовищі, необхідні негайні рішення (і обґрунтовані технічні рішення), щоб запобігти призупинення або затримці робіт. Наступні геологічні вишукування і висновки експертів виявили помилки в проекті. Проте, протягом значного періоду часу (більше року) замовник ігнорував цю проблему і доручив підряднику виконувати роботи відповідно до тендерного проекту та іншої документації, незважаючи на незалежний експертний висновок, затверджений інженером і доведенеий до відома підрядника. Коли інженер дав вказівку внести зміни на підставі експертного висновку, замовник зажадав від інженера нести особисту відповідальність за це. В кінцевому рахунку, зміни були затверджені замовником, при цьому, вартість технічного рішення виявилася в кілька разів вищою, ніж це повинно було бути, якби відповідні заходи були вжиті негайно. Крім того, термін завершення робіт було продовжено більше ніж на 300 днів.

Згідно з даними, отриманими в лютому 2013 по 4200 претензіях, поданих підрядниками, 2000 було відхилено, 2000 до сих пір залишалися на розгляді і тільки 75 були прийняті. Ще 53 претензії підрядники відкликали. Ці цифри чітко ілюструють проблему. Складається враження, що замовник вів політику неприйняття претензій, в цілому заснованих на короткостроковому (і часто короткозорому) підході у спробі заощадити державні кошти і строго дотримуватися умов контракту.

Будь-які відрахування з платежів, належних підряднику (наприклад, договірні штрафи, накладені замовником) можуть перешкодити йому продовжувати роботу. Наприклад, замовник може прийняти рішення про відкликання банківської гарантії виконання зобов’язань або накласти договірні штрафи, вираховуючи їх з оплати. В такому випадку підрядник може звернутися до суду, але це дорого і забирає багато часу. У той же час, підрядник несе на собі значний і додатковий фінансовий тягар судових розглядів. Прикладом є недавня справа, коли Верховний суд Польщі (остання інстанція в Польщі) підтвердив, що договірні штрафи, накладені на підрядника внаслідок затримки робіт, викликаної Головним управлінням доріг та автострад (GDDKiA), були неприпустимими, оскільки вступали в протиріччя з принципом про те, що боржник не може перебувати в простроченні, якщо в такому стані перебуває кредитор. Проект був розпочатий в 2002 році.

ДОКТОР ЛУКАС КЛІ

Магістр з права, доктор юридичних наук, магістр адміністрування бізнесу, юрист Metrostav Construction

спільно з

ОЛЕКСАНДРА МАЖЕК

Адвокат, Окружна палата адвокатів у Катовіце

МІХАЛ СКОРУПСЬКИ,

Магістр наук, будівельна інженерія, MBA, Менеджер по контрактам, член SIDiR

Адаптований переклад і коментарі підготовлені спеціалістами МГІК під керівництвом

ОЛЕКСАНДРА НЕПОМНЯЩОГО,

кандидата економічних наук, доктора державного управління

Київ, Україна

Інформація використана з сайта МГІК